Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Дудла́вий, дудли́вий, -а, -е. = дуплавий. Дудлаве дерево.
Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи.
Маґе́рка, -ки, ж. Войлочная шапка.
Оглянутися, -нуся, -нешся, гл. = оглядітися. «Соб, тпру до ярма!» — оглянувся та й нема.
2) — на кого. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Огляньсь на плач дочки своєї. Оглянулась на мої старощі.
Парахвіянка, -ки, ж. Прихожанка. Ум. парахвія́ночка. Та нехай знає твоя дочка, що то моя парахвіяночка, попа молодого, — священника свого.
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Пелех, -ха, м.
1) Клокъ волосъ, шерсти.
2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив — пережив.
Проломити, -млю́, -миш, гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили.
Широко нар.
1) Широко. Широко ступав він.
2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» Чіпка став широко росказувати. Ум. широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько.
