Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш.
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить.
Лихта́рний, -а, -е. Фонарный. Обводе мури лихтарним світлом.
Насища́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. насититися, -сищуся, -тишся, гл. Насыщаться, насытиться.
Оначити, -чу, -чиш, гл. Иначе дѣлать, измѣнять. оначит. Ни то, ни се дѣлаетъ. оначи з ним. Поговори съ нимъ.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Прожерливий, -а, -е. Прожорливый.
Судець, -дця, м. Судья. Стали судці судити. Бог дасть судця, а чорт розсуди я.
Умчати', -чу, -чиш, гл. Умчать, увлечь. Ми вже думали, чи це сам Гаркуша тебе умчав.
