Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Ум. здрібне́нька.
Мо́льниця, -ці, ж. Вымоина, водомоина послѣ сильнаго дождя.
Подружити, -жу, -жиш, гл. Поженить. Уже бідна вдова... синів подружила. Взяли їх поблагословили та й подружили, та таке весілля справили, що увесь мир скликали.
Потерпління, -ня, с. = потерпіння.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Продѣвать, продѣть, просунуть.
2) Прокалывать, проколоть.
Скрушити, -ся. Cм. скрушувати, -ся.
Тютьки нар. Въ выраж.: і не тютьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо.
