Воронець, -нця, м. 1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. 2) Напитокъ изъ водки съ медомъ. 3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. б) Spirala Filipendula L.
Гармидер, -ру, м. Шумъ, крикъ, тревога, безпорядокъ, смятеніе. Гармидер, галас, гам у гаї. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка.
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув.
Джинджор, -ру, м. и джинджора, -ри, ж. Раст. Gentianae.
Дохожа́лий, -а, -е. Взрослый, въ лѣтахъ. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.
Загажда́ти, -даю, -єш, гл. = загоджувати. Вельможная пані слуги загаждала: кожному слугині по золотому дала.
Зомняти и зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Подра, -ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у.
2) = підра 1.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L.