Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залляти

Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЛЯТИ"
Буда, -ди, ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. Н. п. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. Ум. будка, будочка.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. Ном. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. Макс. (1849). 24. Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Чуб. III. 41. Винного двома батогами не б'ють. Ном. № 7474. Ой плавало дві утінки да під млинком. Чуб. Не годиться дві шапка надівать на голову. Чуб. Cм. Дві.
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Заміша́ти Cм. замішувати.
Крамариха, -хи, ж. Жена торговца. Висока довгобраза крамариха, товстого крамаря жінка. Мир. Пов. II. 67.
Покрик, -ку, м. Возгласъ, крикъ. Од сього покрику покотилась луна. Стор. МПр. 26. Ніхто не чув грізного покрику. Св. Л. 300.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.
Сповитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44.
Тугісінький, -а, -е. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ тугой.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.