Виїзд, -ду, м. Выѣздъ, отъѣздъ. Соколонько та на валеті, козаченько та на виїзді.
Возільник, -ка, м. = возій.
Гордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Гордиться, чваниться. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся.
Каверза, -зи, ж. Проказа, продѣлка. Ось як жінок я укараю: пошлю вас в запорожську Січ; там ваших каверз не вважають, жінок там на тютюн міняють.
Отто нар. = ото. Отто мені щастя, Ганно, як я стою увечорі під вишнями та дожидаю мого милого.
Порозбріхувати, -хую, -єш, гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують.
Скомтати, -та́ю, -єш, гл. Зудѣть.
Уставляти, -ляю, -єш, сов. в. уставити, -влю, -виш, гл.
1) Вставлять, вставить. Що ж будеш робить! свого розуму не вставиш. у те́бе однії клепки в голові́ нема. тобі треба клепку вставити. Ты глупъ. Тебя нужно вразумить.
2) Ставить, поставить во что. Коничка вставте до кінничейки.
Штип, -пу, м.
1) Пыль.
2) Перегорѣлая земля съ навозомъ, которой покрываютъ приготовленную для выжиганія углей кучу дровъ.
3) Негодные остатки отъ перепряденнаго кло́чча (оческовъ конопли, льна), идутъ для пакли или въ отбросъ.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.
