Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залляти

Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЛЯТИ"
Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатер. у.
Затемперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очинить перо.
Конов, -ва, м. Кружка. На морозі стояти, конов меду держати. Гол. Cм. кінва.
Ладуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Грузиться, нагружаться.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Науковість, -вости, ж. Научность. Желех.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Текучий, -а, -е. Текущій. Текуча вода.
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.