Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залляти

Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЛЯТИ"
Безматок, -тка, м. = безматень.
Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.
Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. Мил. 183. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок. Н. п.
Освітити, -ся. Cм. освічувати, -ся.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. Мил. М. 65. То сіно таке, що не дуже потломлять. Черк. у.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Поволноваться. 2) Взволноваться (во множествѣ).
Почервонілий, -а, -е. Покраснѣвшій. Почервонілими очима дивилась вона на його. Мир. Пов. II. 77.
Розродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. На ту гору усе лізуть ті жінки, шо на цім світі не розродились. Мнж. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.