Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Ма́та, -ти, ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь.
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля.
Самітний, -а, -е. = самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Не кидай же хоть ти мене, Катрусю, самітної-бездітної зозулі.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Зняв стьон з його брички.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2).
Чудернастий, чудернацький, чудернацький, -а, -е. Странный. Зараз виміняв його в пана за якусь чудерняцьку собаку.
