Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю.
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Де́сбіч нар. По правую сторону.
Доле́жування, -ня, с. Долеживаніе.
Катеринка, -ки, ж.
1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Чути: катеринка грає.
2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти.
Писарський, -а, -е. Писарскій. Напише до тебе чужою писарською рукою лист.
Ціліський, -а, -е. = цілісінький. Ціліський вік лиш горювали.
