Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купра

Купра, -ри, ж. = купер. Ти козак, тілько купра не так. Ном. № 797.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПРА"
Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Гуся-на́! меж. = І. Гусь. Вх. Уг. 250.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Поприндитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Тупіньки Ум. отъ тупі.
Уставка, -ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Гол. Од. 73, 43. Шух. I. 125, 130, 159. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю. Г. Барв. 541.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.