Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Гаркати, -каю, -єш, гл. Картавить.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Хто вище злізе, — дужче пада. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Не залюбив небіжчик кулі. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати.
Захара́стрити, -рю, -риш, захарасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Забросать, заложить, заставить чѣмъ-либо въ безпорядкѣ. Захарастрено у хаті.
Зм'якшіти, -шію, -єш, гл. Стать мягче; присмирѣть. Треба полити, щоб зм'якшіла земля. Уже тепер старшина зм'якшів.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Підмостка, -ки, ж.
1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки.
2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається.
Утовш, утовшки, нар. Вт. толщину. Який вдовж, такий втовш.