Белькот, -ту, м. Болтовня, лепетъ.
Дні́ти, дні́в, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. Іде козак од дівчини — починає дніти. Уже дніє.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Клепач, -ча, ж.
1) Молотокъ.
2) = клепачка.
Куток, -тка, ж.
1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Я оступилась та й сіла в кутку.
2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь дамко друга й третя. Ум. куточок.
Піяк, -ка, м. 1) = пияк.
2) мн. Vaccinium uliginosum L.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться.
Усажати, -жаю, -єш, гл. = усаджувати.
