Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куприк

Куприк, -ка, м. Ум. отъ купер.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПРИК"
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Етно́ґраф, -фа, м. Этнографъ.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Чуб. І. 85. Хлопці сиділи, постолики корчили. Грин. III. 103. 2) Кривить. Батько як зачав корчити лице. Ном. № 2346. 3) = корчувати. Вх. Лем. 427.
Натякання, -ня, с. Намекъ, намеканіе.  
Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.
Хвощанка, -ки, ж. Пучекъ хвоща, соломы или камыша, при помощи которыхъ моютъ деревянные некрашенные полы. Сим. 130.
Черешняк, -ку, м. Coccothraustes vulgaris. Вх. Уг. 275. Cм. чупкар.  
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.