Віршовий, -а, -е. Стихотворный.
Глушка, -ки, ж.
1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав.
2) = глуханя. То же: глушка вітрова.
Завладі́ти, -ді́ю, -єш, гл. = завладати.
Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Зарічуся та й не піду до чужої жінки.
Ивина, -ни, ж. Одно дерево иви.
Молоди́на, -ни, ж. Сливки.
Назавмі́ру нар. Чрезмѣрно, слишкомъ. Cм. назауміру.
Позасувати, -ва́ю, -єш, гл. Засунуть, задвинуть, впихнуть (во множествѣ). Бульбу садили так: ішов з колом, робив тим колом, ямки, в ямки кидав бульбу та й колом позасував і вже.
Соборець, -рця, м.
1) Ум. отъ собор.
2) Собраніе священниковъ и всего причта по благочиніямъ для исповѣди и причащенія во всѣ 4 поста.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця!
