Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

означати

Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить? Грин. III. 433. 2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть. Стор. МПр. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНАЧАТИ"
Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Безецність, -ности, ж. Безстидство.
Безуважний, -а, -е. Невнимательный.
Березонька, березочка, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Гиляра, -ри, ж. = галяра 2. Драг. 186.
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Кидальник, -ка, м. Рабочій, подающій снопы или сѣно при укладкѣ его. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику, і мій кидальнику! Мил. 215.
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене. Черн. Губ. Вѣд. 1853, стр. 61.
Стренчити, -чу, -чиш, гл. Рекомендовать, указывать, совѣтовать. Ажеж ти мені стренчив таке ледащо. Кіев. г.
Царювання, -ня, с. Царствованіе. Так він думками благими нехай царство обіймає, щоб за його царювання жили праведні в покої. К. Псалт. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗНАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.