Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ознака

Ознака, -ки, ж. Знакъ, признакъ. Мир. Пов. І. 131. Гордо і поважно без ознаки жадної тревоги на лиці. Левиц. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗНАКА"
А́нде, а́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Буде нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Довгому́диків, -кова, -ве. Принадлежащій довгомудикові. Довгомудикова хатка. Мнж. 1.
Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у.
Кванька, -ки, ж. Родъ жидкаго кушанья. Добра кванька, та нема лоньки, — хіба буду пальком. Ном. № 11968. Употребляется только въ поговоркѣ?
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60.
Оцапіти, -пію, -єш, гл. Одурѣть. Сим. 12.
Печерник, -ка, м. Житель пещеры; пещерникъ, отшельникъ. Сплять святі печерники в гробах. К. ДЗ. 156.
Помиляти, -ля́ю, -єш, гл. Намыливать еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя помиває, а четверта милом милить, п'ята помиляє. Чуб. V. 395.
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут. Вх. Лем. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗНАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.