Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуниця

Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. ЗЮЗО. І. 123. Зацвіли полуниці. Грин. ІІІ. 252. Зродили полуниці. Чуб. V. 395. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки. Чуб. V. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЦЯ"
Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ. Желех.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.  
Обридливість, -вости, ж. = обрида.
Осміхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась. Рудч. Ск. II. 128.
Основина, -ни, ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Волч. у. Він положить основину. Єв. Л. XIV. 29. На таких то основинах треба нам працювати. КХП. 135.
Півка, -ки, ж. (= пілка) = пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці. Гол. II. 429.
Поволоктися, -чу́ся, -че́шся, гл. Потащиться. О!.. стягтись та поволоктись: казав чоловік — маку дам. Ном. № 10891. Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила. Г. Барв. 175.
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.