Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуниця

Полуниця, -ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. ЗЮЗО. І. 123. Зацвіли полуниці. Грин. ІІІ. 252. Зродили полуниці. Чуб. V. 395. Ум. полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки. Чуб. V. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЦЯ"
Гри́вичка, -ки, ж. Бордюръ у цвѣточной клумбы, сдѣланный изъ дерну. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном. Новомоск. у.
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Доба́вити Cм. Добавляти.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Настерти, -ся. Cм. настирати, -ся.
Начинатися, -наюся, -єшся, сов. в. начатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Рожа одцвілася, а калина началася. Мет. 19.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Поздумувати, -мую, -єш, гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував. Чуб. II. 18.
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. II. 15.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. Н. Вол. у. 2) Чаща лѣсная. Поп. 226.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.