Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуничник

Полуничник, полуни́шник, -ка, м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) Раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУНИЧНИК"
Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ. Кулишъ.
Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Оповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказывать, повѣствовать. До серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Чуб. V. 376. Апостоли оповідали йому, що творили. Єв. Л. IX. 10.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Переволікатися, -каюся, -єшся, сов. в. переволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Перетаскиваться, перетащиться. Хоч ся переволоче, та не утече. Ном. № 4223.
Погубити, -блю́, -биш, гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) Cм. погубляти.
Спорий, -а, -е. 1) Скорый, успѣшный. Де руки й охота, там спора робота. Ном. № 11016. 2) Довольно большой, объемистый.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник. Желех.
Ськальниця, -ці, ж. Ищущая (въ головѣ). Мил. 217.
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Грин. III. 617. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка. Чуб. II. 434.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУНИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.