Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигнанець

Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ. К. Бай. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАНЕЦЬ"
Биньо II, -ня, м. Плакса. Желех.
Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька. Мет. 297.
Закозакува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Долго пробыть гдѣ козакомъ.
Заюхто́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Закапризничать. От і заюхторились — годі косить. 2) Безл. заю́хторилося. Захотѣлось (о капризномъ желаніи, нѣсколько презрительно). От, заюхторилося їй у город. Богодух. у.
Зрадніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрадіти. Небозі сонечко мріється, — воно ж зраділо, та й справді гріється. Ном. № 6102.
Поєднання, -ня, с. 1) Примиреніе. 2) Договоръ, соглашеніе. Повернувсь додому і почав підводити своїх двох грошовитих знакомих (на гуртові гроші торгувати.)... Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання. Чуб. II. 664.
Понуритися, -рюся, -ришся, гл. Угрюмо опустить голову. Ой вийде брат, — понуриться, вийде матір, — зажуриться. АД. І. 270. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив. Стор. II. 14.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Промисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.
Цяв! меж. = дзяв. Гав, гав! цяв, цяв! К. Дз. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГНАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.