Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигнанець

Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ. К. Бай. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНАНЕЦЬ"
Базьочки, -чок, ж. мн. Раст. Plantago major. Вх. Пч. І. 12.
Дрібни́стий, -а, -е. = дрібний.
Захара́стрити, -рю, -риш, захарасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Забросать, заложить, заставить чѣмъ-либо въ безпорядкѣ. Захарастрено у хаті. Черк. у.
Ласно нар. Вкусно.
Немовлячий, -а, -е. Неговорящій.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Позамірати, -раємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ).
Попід пред. 1) Подъ. Попід темним гаєм. Шевч. Попід очі смуги. Св. Л. 103. 2) Вдоль чего. Ото пішов наш шлях попід ліс. Литин. у. Пішов любко попід ниви, попід левадочку. Ой не видко його стану, лише головочку. Гол. IV. 459.
Призрітися Cм. призиратися.
Тиск, -ку, м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГНАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.