Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї.
Запрацьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. запрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Зарабатывать, заработать, пріобрѣтать, пріобрѣсть трудомъ. Вес, думаю, що небудь запрацюю собі. Роботи не боюсь. Я запрацювала корову.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму.
На-бе́зрік, нар. Никогда; безъ срока. відда́сть на-бе́зрік. Никогда не отдастъ.
Полягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Ложиться. Чорна хмара полягає, милий милу покидає. Косарі косять, а трава полягає.
2) Лечь (о многихъ). Ввесь день весело прогуляли, і п'яні спати полягали. Полягайте, то оддишемо трохи.
3) О хлѣбахъ: вылечь. Ой вернітеся ж, милеє браття, — вже жита поспівають! — «Не вернемся, вже не вернемся, хоч нехай полягають».
Поприсилювати, -люю, -єш, гл. Привязать (во множествѣ).
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила.
Страчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. стратитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Утрачиваться, утратиться.
2) Лишать, лишить себя жизни. Вас сокирою загачу.... та й сама страчуся.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця!
Щимки, -ків, м. мн. Тиски. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то не здумаєш.
