Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигнічувати

Вигнічувати, -чую, -єш, сов. в. вигнітити, -чу, -тиш, гл. Выжимать, выжать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГНІЧУВАТИ"
Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Здо́рово нар. 1) Здорово. 2) Сильно, очень. Перестав і мишей ловить, а колись здорово ловив. Рудч. Ск. І. 25. Здорово боялись. ХС. IV. 37.
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Н. п.
Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Опікун, -на, м. Опекунъ.
Позамовкати, -каємо, -єте, гл. Замолкнуть (о многихъ).
Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ. Желех.
Шкідливість, -вости, ж. = шкідність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГНІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.