Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок.
За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати.
Милі́ння, -ня, с. Мыльная вода. Підмочене у Вислі мило зібрав, роспустив на миління, злив у бочку.
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю.
Ощепина, -ни, ж. Въ выведенной деревянной постройкѣ каждое изъ четырехъ бревенъ, положенныхъ сверхъ стѣнъ и связанныхъ въ углахъ; на ощепинах утверждаются потолокъ и крыша.
Позгортатися, -таємося, -єтеся, гл. Свернуться (во множествѣ).
Понаторочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наторочити, но во множествѣ. Оті брехухи понаторочують вам, а ви й вірите.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома.
Скнира, -ри, м. = скнара и пр. Багач брат скнира і захланник.
Тиркати, -каю, -єш, гл.
1) Издавать звуки: трр.
2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом.
