Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тра

Тра нар. = треба. Не тра стару клопотати, стара знає кому дати. Ном. № 2771. Чи зле, чи добре, — тра привикати. Грин. III. 397.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРА"
Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Відбатувати Cм. відбатовувати.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Завива́йка, -ки, ж.? Бо на нас (дівчатах) плаття — все шовк та китайка, червона окрайка. A въ варіантѣ вмѣсто послѣдняго стиха: зверху завивайка. Мил. 51.
Кришеник, -ка, м. Ломтикъ, кусокъ. Чи шматок хліба, чи кільце ковбаски, чи сала кришеник, то все так на столах перед ними й лежить. ЗОЮР. І. 306. Чортів кришеник. Бранное выраженіе. Ном. № 3563.
Навпі́л нар. Пополамъ.
Обліпити Cм. обліплювати.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають. Мнж. 191.
Уразливість, -вости, ж. 1) Чувствительность къ боли. Шейк. 2) Обидчивость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.