Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трава

Трава, -ви, ж. Трава. На ледачій землі і трава не росте. Ном. Ум. травка, травонька, травочка, травиця, травичка, травиченька. Щоби сіно не зчорніло і в полі травиця. Чуб. V. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРАВА"
Відомо нар. Извѣстно.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Задобі́д нар. Въ предобѣденное время. О. 1862. І. 81.
Зачи́нятий, -а, -е. Затворенный. Як би віконниці у хаті не зачиняті, то я б подивилась. О. 1862. VII. Кост. 52.
Плескатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться. Плескалась рибка на воді. О. 1861. І. 97.
Побідувати, -ду́ю, -єш, гл. Побѣдствовать. Не що вже робити, тра побідувати. О. 1862. VI. 94.
Потряска, -ки, ж. Родъ танца. Вх. Лем. 454.
Речінь, -ня, м. = реченець.
Росказувати, -зую, -єш, сов. в. росказати, -жу, -жеш, гл. 1) Разсказывать, разсказать. Росказує, мов із книжки бере. Ном. № 12905. 2) Велѣть, приказывать, приказать. Я би-м тя рада кохати, — трудно серцю росказати. Грин. ІІІ. 241. Я так росказую, так має бути. Гн. І. 92.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.