Бистрий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Підмила корінь бистра вода. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. 3) бистрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. дивиться бистрим оком. Внимательно смотритъ. 4) бистрий на розум. Сметливый, сообразительный. Ум. бистренький, бистресенький.
Вихилясом нар. Извиваясь, выгибаясь. Тут танцювала викрутасом і пред Енеєм вихилясом під дудку била третяка.
Дубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Колотить, бить.
Залі́ток, -тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. на за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не заставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість.
Мошну́хи, -нух, м. мн. Раст. = мохунки.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи.
Огида, -ди, ж.
1) Мерзость, гадость. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Що у людей високе, те огида перед Богом.
2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане.
3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься.
Побусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Обасурманиться. Був тридцять літ у неволі, двадцять чотирі як став на волі, потурчився, побусурманився. Вже я потурчилась, побусурменилась. Хмельниченько побусурманившись, збив пушкою з гори Валка верх з батьківської церкви.
Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Тут уже й другі примовились.
