Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. То же значеніе и въ записяхъ , а въ — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Видхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. витхлий.
Господи́ня, -ні, ж. Хозяйка, госпожа. Де багато господинь, там хата не метена. Ой хто любить господаря, а я господиню. Ум. Господи́нька, господи́нечка, госпо́ся.
Кеп, кепа и кпа, м.
1) Дуракъ, глупецъ. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Не таким кпам, пане-брате, в Польщі крулювати.
2) Карточная игра въ дураки. Які ж були до карт охочі..., — гуляли часто до півночі... у памфиля, в візка і в кепа.
Охолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять.
Поколихатися, -хаюся (-шуся), -хаєшся (-шишся), гл.
1) Покачаться.
2) Поколебаться. Росердився і роскричався, аж цілий світ поколихався.
Серік нар. Сего года.
Синявча, -чати, с. = синяк 6.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Ум. тулубе́ць.
