Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовно

Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВНО"
Відсіль, відсіля, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Н. п. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106.
Економи́чний, -а, -е. 1) Экономическій. Великий економичний кризис. О. 1861. XI. 107. 2) = окономичний.
Заколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться.
Зача́пати, -паю, -єш, гл. Пойти разбитой походкой.
Моро́ха, -хи, ж. = моруха.
Поледачитися, -чуся, -чишся, гл. Полѣниться. Поледачився сам піти та послав дурного хлопця. Новомоск. у. (Залюб.).
Розговітися Cм. розгівлятися.
Росхапати Cм. росхапувати.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.  
Чуганя, -ні, ж. = чуга. Гол. Од. 76, 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.