Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовно

Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВНО"
Бодлак, -ка, м. = будяк? Казав, що-м сі у бодлак уколов. Гн. II. 4. Ой то в гору, то в долину, то в бодлаки, то в кропиву. Гол. II. 182.
Булатний, -а, -е. Булатный. АД. II. 99. Шаблі булатнії. АД. І. 214.
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
До́сіль нар. = досі.
Лі́лія, -лії, ж. = лилея.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.
Смажниця, -ці, ж. = смажениця. Камен. у.
Труднити, -дню, -ниш, гл. Затруднять.
Улюблений, -а, -е. Любимый, возлюбленный. Пані моя, пані моя, пані влюбленая. Мет. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.