Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовляти

Умовляти, -ляю, -єш, сов. в. умовити, -влю, -виш, гл. Уговаривать, уговорить. Батько їх умовляв, мати їх умовляє — ні! Рудч. Ск. ІІ. 78. Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. МВ. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИ"
Вивірити Cм. вивіряти.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Напра́сний, -а, -е. 1) Несправедливый. А на мене, молодую, напрасная слава. Мет. 87. 2) Дерзкій, обижающій, задорливый. 3) Внезапный, скоропостижный.
Носай, -сая́, м. Жукъ длинноносикъ.
Полівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку. Ном. № 3098. 2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії. АД. І. 116.
Помарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку, попусту растратить, истребить (во множествѣ).
Потовщати, -щаю, -єш, гл. Потолстѣть. Вони од тепла роздалися, потовщали. Ком. II. 54.
Сотворити Cм. сотворити.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Умишляти, -ляю, -єш, сов. в. умислити, -лю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, задумывать, задумать. Вони на правих умишляють, безвинного судом осудять. К. Псал. 219.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.