Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовляти

Умовляти, -ляю, -єш, сов. в. умовити, -влю, -виш, гл. Уговаривать, уговорить. Батько їх умовляв, мати їх умовляє — ні! Рудч. Ск. ІІ. 78. Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. МВ. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИ"
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина. Желех.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ. Черкас. у.
Завпе́рше нар. Прежде всѣхъ. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався. Макс.
Киса, -си, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.
Непотреба, -би, ж. = непотріб.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris. Браун. 25.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Сукенце, -ця, с. Ум. отъ сукно.
Таліянка, тальянка, -ки, ж. Итальянка.
Телуш! меж. = телусь. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.