Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовлятися

Умовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. умо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, уславливаться, условиться. Дід з чортом, умовляючись, пішли поруч, як товариші. Стор. I. 108 Умовились (собака з вовком), що вовк ухопить у хазяїна дитину на жнивах. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИСЯ"
Бальо, -ля, с. Дѣтск. 1) Баранокъ. Шейк. 2) = гостинець. Желех.
Винянчитися, -чуся, -чишся, гл. Вынянчиться.
Ганджар, -ру, м. Широкій татарскій кинжалъ. Татарина в-пень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбірає. Млак. 76.
Квітний, -а, -е. Цвѣтущій. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках. Левиц. І. (Правда, 1868, 520).
Му́скати, -каю, -єш, гл. Приглаживать. Гол. Од. 73.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. Чуб. VI. 304, 404. 2) Площадь. Грин. II. 75.
Пожичати, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Поки я була в свого отця, у своєї матусеньки, — не пожичала лусточки хліба, ні ложечки солі; а тепер пожичу і оддати мушу, ізвінчавшись із сим товаришем, пропадати мушу. Чуб. V. 124.
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість? К. Іов. 32.
Причалятися, -ля́юся, -єшся, гл. = причалюватися. Ці шалопути не причаляються до нас, цураються людей. Павлогр. у.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.