Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовлятися

Умовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. умо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, уславливаться, условиться. Дід з чортом, умовляючись, пішли поруч, як товариші. Стор. I. 108 Умовились (собака з вовком), що вовк ухопить у хазяїна дитину на жнивах. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИСЯ"
Акура́т, нар. Точно, какъ разъ. Буде акурат, як ти казав. Желех.
Вихвачатися, -чаюся, -єшся и вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся). АД. І. 16, 25.
Залічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Засчитаться, ошибиться въ счетѣ.
Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Непотайний, -а́, -е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна. Левиц. І. 138.
Обскребти Cм. обскрібати.
Одн.. Cм. отъ віднаджувати до відняти.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Сумирний, -а, -е. Смирный, кроткій. А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно. МВ. ІІ. 8.
Трубачувати, -чую, -єш, гл. Быть трубачомъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.