Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовлятися

Умовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. умо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, уславливаться, условиться. Дід з чортом, умовляючись, пішли поруч, як товариші. Стор. I. 108 Умовились (собака з вовком), що вовк ухопить у хазяїна дитину на жнивах. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВЛЯТИСЯ"
Бедзвін, -на
Безсоромно нар. Безстыдно.
Блоха, -хи, ж. 1) Блоха, Polex irritors. Блоха кусає, а за що — не знає. Ном. № 3118. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 54. Чуб. IV. 40. 3) — консисторська. Консисторскій чиновникъ. Св. Л. 134.
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Гараздненько нар. Ум. отъ і. гаразд.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Напеча́тати, -таю, -єш, гл. = надрукувати.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ. Вас. 192.
Припасти 2 Cм. припасати.
Теплісько нар. = теплісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.