Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик.
Же́рва, -ви, м. Злая собака.
Лавочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Нага́льно нар. 1) Спѣшно. 2) Внезапно. 3) Бурно, порывисто. Нагально дише.
Опаска, -ки, ж. Опасеніе. Без опаски спать лягли.
Помацки нар. Ощупью. Помацки... дверей шукають. Гіркий світ: тато і мама осліп, а діти помацки ходять.
Твердісічко нар. = твердісінько.
Углибати, -ба́ю, -єш, гл. Погружаться въ глубину. Легш їй було у безодню углибати неуважно, ніж на кручі висіти.
Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Уздрілось йому. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака.
