Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шебенути

Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем. Золотон. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБЕНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБЕНУТИ"
Бережний 1, -а, -е. = бережкий. Ум. бережненький.
Говіркий, -а, -е. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. МВ. ІІ. 11. Старі люде говіркі. Г. Барв. 316.
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь. Полт. г.
Заміня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣняться. МВ. І. 84.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Ободняк, -ка́, м. Человѣкъ, дѣлающій ободья. Радом.
Ознаймувати, -мую, -єш, гл. = ознаймити. К. ЧР. 425.
Плачливий, -а, -е. 1) Плаксивый. 2) Плачевный.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш. Ном. № 8941.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕБЕНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.