Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевлюга

Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЛЮГА"
Гейкатися, -каюся, -єшся, гл. Безя тяжесть, очень много хлопотать, возиться. Гейкався я чимало, поки виїхав нагору.
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
Коломітний, -а, -е. = каломутний.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять. О. 1862. VIII. 18.
Понароблювати, -люю, -єш, гл. = понаробляти. Стор. МПр. 143. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі. Драг. 244.
Тендітний, -а, -е. Нѣжный. Були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Товчення, -ня, с. Толченіе.  
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Шкарлубина, -ни, ж. = шкалубина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.