Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевлюга

Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЛЮГА"
Гербатка, -ки, ж. Раст. Verbascum lychnitis. Шух. І. 22.
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Захолоджуваты, -джую, -ешъ с. в. захолодыты, -джу, -ды́ш,, гл. Застуживать, застудить. Було й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей. Г. Барв. 504.
Кріпець, -пцю, м. = кріп. Вх. Пч. І. 8.
Ложник, -ка, м. = ліжник. Гол. Од. 82.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували. Богодух. у.
Попереводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перевести, но во множествѣ.
Причепний, -а, -е. = причепливий. Левиц. І. 302.
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.
Шугастий, -а, -е. Съ силой летающій? Шугастий.... орел. К. ПС. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.