Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный.
Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть.
Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Піятика, -ки, ж. Выпивка, пьянство. Щоби мене споминали на піятиці.
Пообкисяти, -саємо, -єте, гл. Обмокнуть (во множествѣ). Ми пообкисали на дощі.
Поркиниці Cм. портяниці.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась.
Трусь-трусь, меж. для призыва кролика.
Узадовзі нар. см. невзадовзі.
Цаплений, -а, -е. Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Цаплений, відчепись. Цаплена ти голова!
