Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шебсько

Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько. Мнж. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБСЬКО"
Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
Ґаздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Хозяйничать. Гн. І. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380.
Копишник, -ка, м. = коповик. Богодухов. у.  
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.  
Обпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. обпу́хти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть.
Підборкати Cм. підборкувати.
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Попривикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ).
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. К. Кр. 19. К. Бай. 27. Московський самодержець. К. ПС. 128.
Табанити, -ню, -ниш, гл. Грести кормою впередъ. Ейскъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕБСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.