Зажо́хнутися, -нуся, -нешся, гл. Издохнуть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Як добре вгодована свиня, а спека та далеко гнати, то й зажохнеться. Иронически говорится и о толстомъ человѣкѣ.
За́ймань, -ні, ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. 2) у за́ймані бу́ти. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав.
Карточка, -ки, ж. Ум. отъ карта.
1) Маленькая четырехугольная площадь, клѣтка.
2) Листокъ бумаги, бумажка. Така маленька карточка, що ніде й писати.
3) Письмецо. Приманив до себе голубка, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж дочка пише: так і так. Та напишу карточку, та пошлю ік батечку.
4) Билетикъ.
5) ми. Родъ узора въ вышивкахъ на рубахѣ.
Отруби, -бів, мн. — пилині. Опилки.
Поводити 1, -джу, -диш, гл.
1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Рукою поводить по лобові. Поводить станом та головою.
2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить.
3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять.
Пташник, -ка, м.
1) Птичникъ.
2) Птицеловъ.
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки.
Товчіння, -ня, с.
1) Толченіе.
2) Валяніе (сукна).
Торбака, -ки, ж. Ув. отъ торба.
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis.