Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

люлина
люлі-люлі
люлочник
люлька
люльок
люлю-сю!
люля
люляння
люлята
люляти
люнтра
люнути
люстерко
люстрина
люстриновий
люстро
люстровий
люсувати
лют
лютень
лютер
лютерський
лютий
лютити
лютитися
лютість
лютно
люто
лютор
лютощі
лютровий
лютування
лютувати
лютуватися
лють
люципер
люшенний
люшенька
люшки
люшня
ля I
ля II
лябдати
лявр
лягати
ляги
лягмо
лягови
ляговитися
лягома
лягти
лягчи
ляда I
ляда II
ляда III
лядащий
лядаякий
лядвенець
лядер
лядина
лядник
лядо
лядобієць
лядський
лядувати
лядунка
лязурок
ляк
лякання
лякати
лякатися
лякливий
лякучий
лялечка
лялька
лялько
ляля
ляма
лямент
ляментувати
лямець
лямівка
лямка
лямпа
лямпада
лямпарт
лямпартовий
лямпас
лямувати
лямцеві чоботи
лямчитися
лямщик
лянний
ляп!
ляпавиця
ляпанець
ляпанина
ляпання
ляпас
ляпати
ляпка
ляпкатися
ляпнути
ляпонути
ляпота
ляпотіти
ляпотнява
ляпуна
лярва
ляса
лясавці
ляси
ляск
ляскання
ляскати
ляскіт
ляскотіти
ляскотня
ляснути
лясь!
Барильчина, -ни, ж. = барило. Гн. II. 36. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину. Чуб. V. 1091.
Буцім нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. І. 26. Буцім спить. Драг. 112.
Галун, -ну, м. Квасцы. Нате і мій галун до церкви. Ном. № 6434. Ум. галунець, галунчик. Аф. 354.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
Жіно́щина, -ни, ж. соб. = жінота. А государиня, — сказано жінощина, — вона йому те і простила. ЗОЮР. І.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Перебанити, -ню, -ниш, гл. Перемыть, вымыть вновь.
Порадонька, порадочка, -ки, ж. Ум. отъ порада.
Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris. Вх. Пч. І. 6.
Чаплиїльно, -на, с. Рукоятка къ сковороднику. Конст. у.
Нас спонсорують: