Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Клюй-Дерево, -ва и клюй-дуб, -ба Дятелъ.
Крижняк, -ка, м. = крижень.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Потомство, -ва, с. Потомство. Ти рятував народ свій вірний, потомство Якова благого.
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса.
2) = росянка.
Трепеття, -тя, с. Все дрожащее, эпитетъ растеній. Дунай висихав, зіллєм заростає, зіллєм трепеттєм, вшеляким цвітом.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris.
