Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.
Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. І. II. 6. І жив він... у кам'яній горі. МВ. І. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203.
Назди́б нар. Навстрѣчу.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться. Чуб. І. 50.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Попововтузатися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться много. Багато треба коло того ледачого попововтузатися. О. 1862. І. 65.
Рощ, -щі, ж. = рость. Буде дощ, буде й рощ.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Униматися, -маюся, -єшся, гл. Быть застѣнчивымъ, стыдиться. Вх. Зн. 73; 8.