Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Видихання, -ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.
Лепі́стка, -ки, ж. Лепестокъ. Ум. лепісточка.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки. Новомосковск. у.
Повідступати, -паю, -єш, гл. То-же, что и відступити, но во множествѣ.
Послухнянство, -ва, с. Послушаніе. Потките своїм послухнянством і мене, старого батька. Кв.
Приневолити Cм. приневолювати.
Пришиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. приши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Пришиваться, пришиться, быть пришитымъ.
Проречистий, -а, -е. Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Г. Барв. 425. Я не проречистий на красне слово. К. ХП. 51.