Ба! меж. какъ сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Он ба де він ходе, а тут його шукають! Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. 3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. 4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. 6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь!
Гайдучок, -чка, м. Ум. отъ гайдук.
Гицельський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гицелю.
Дото́чувати, -чую, -єш, сов. в. доточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Дотачивать, доточить о жидкости), доцѣлить. 2) Прибавлять, прибавить, увеличивать, увеличить. Чим Бог світлость доточив? — Огнем. Як почав я лізти і короткий мотузок не сягав аж до землі, то я візьму вгорі урву, а внизу доточу.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі.
Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. . Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. ліком остатись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці — ліком осталось. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Хто здоров, той ліків не потребує. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, — пропала навіки.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Показувати, -зую, -єш, гл.
1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо в садку, він мені показує: «Дивись, яка вода чиста». Ой там дівчина жито жала, дороженьку показала. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Не плач, Катерино, не показуй людям сльози.
2) безл. показує. Кажется. З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало.
Проґавитися, -влюся, -вишся, гл. = проґавити. Ледачі чабани проґавляться.
Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Ум. прути́нка.