Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Запі́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться пѣной, запѣниться. «Грай же, море!» — заспівали. Запінились хвилі. Шевч. 47. А кабан таки справді запінивсь. О. 1862. IV. 83.
Каламарь, -ря, ж. 1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Пузырекъ. 3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. каламарчик.
Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Чуб. V. 579. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася. Чуб. V. 19.
Мша, мші, ж. Католическая обѣдня. Стор. МПр. 104.
Позаплішувати 2, -шую, -єш, гл. То же, что и заплішити, но во множествѣ.
Прикушувати, -шую, -єш, сов. в. прикуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прикусывать, прикусить. Прикуси язичок. Ном. № 1126. Не можна показувати пальцем на місяць, бо палець усхне, а коли вже покажеш, то прикуси палець. Грин. І. 13.
Судомірка, -ки, ж. Пшеница сандомирка.
Уплисти Cм. упливати.
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ. Вх. Лем. 477.