Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Мине виноваті, — тих виноватьте.
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі?
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. 2) Cм. коса.
Заски́глити, -глю, -лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Осліджувати, -джую, -єш, сов. в. осліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Выслѣживать, выслѣдить. Ми ослідили лисицю да й ходили все слідом за нею.
Поржавіти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене.
Приступатися, -паюся, -єшся, сов. в. приступитися, -плю́ся, -пишся, гл. = приступити. Ой лежить тіло як папер біле, ой ніхто к тілу не приступиться.
Просушувати, -шую, -єш, сов. в. просуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Просушивать, просушить.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница.
Скепання, -ня, с. = скіпання.