Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бейла, -ли, м. Дурачина, остолопъ, болванъ. Бердич. у.
Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый заборъ. Черниг. у.
Заверша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Завершать, завершить, заканчивать, закончить (крышу, стогъ, копну). Чуб. III. 390. Здорові та гарно завершені стоги пшениці та жита. О. 1862. X. 113. Иногда употребляется и вообще въ смыслѣ заканчивать, закончить, довершить. Бреши, бреши, гаразд заверши, під конець правду скажи та й забожись. Мнж. 166. Було, було, погано, а сей год завершило (т. е. дошло до высшей степени): ні хліб не вродив, ні огородина. Волч. у.
Загуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = загусти. Стор. МПр. 106. Загуділи голуби. Чуб.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево. ЗЮЗО. І. 140.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Обідранка, -ки, ж. Оборванная женщина.
Обмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обмити, -мию, -єш, гл. Обмывать, обмыть. Узяв чобіт, пішов обмивать до ставка. Рудч. Ск. І. 67. Значить еще: мыть, обмывать кого либо постоянно, обмыть. Треба (діти) й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Мил. 222. Жінка обшиє, обмиє, нагодує, ще й поськає. О. 1862. IV. 77.
Помотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Помотаться, поболтаться. 2) Пошататься, походить, посуетиться. Поміж людьми помотається, звичаїв набірається. МУЕ. III. 159.