Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти. Чуб. І. 302.
Завихри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. Н. Вол. у.
Зачудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Колісник, -ка, м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.
Ля́бдати, -даю, -єш, гл. Болтать. Угор.
Переїздом нар. Проѣздомъ. Гостював я на Вкраїні переїздом за гряницю. К. ХП. 12.
Пір, по́ру, м. Лукъ порей. Уман. у.
Порозлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розлигати, но во множествѣ.  
Роскопувати, -пую, -єш, сов. в. роскопати, -наю, -єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору. Рудч. Ск. І. 31.
Сванька, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.