Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Капа, -пи, ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. І. 161.
Немошний и немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.
Пивник, -ка, м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.).
Повигравати, -ваємо, -єте, гл. 1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти. 2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали. Чуб. V. 951.
Посукатися, -каємося, -єтеся и сучимося, -читеся, гл. Ссучиться (во множествѣ). Прокидається, а ті мички й попрялись і посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Придзиґльований, -а, -е. Вертлявый (преимущественно о женщинѣ?) О. 1861. XI. Кух. 26.. Cм. придзиґльованка.
Прогнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, -єш, гл. Прогнивать, прогнить.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Прошкепитися, -плюся, -пишся, гл. = прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.
Шаєчка, -ки, ж. Ум. отъ шайка.