Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Займа́ння, -ня, с. 1) Троганіе. 2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі Колись те займання боком. Харьк. 3) Занятіе (чего) 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Краще б я й не займав тих волів, а шо з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми. Харьк.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра. Камен. у.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Оновлення, -ня, с. Обновленіе. Може чаєш оновлення? Шевч.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Пооселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Поселиться (о многихъ).
Сподарь, -ря, м. Сокращ. господарь. Государь, господинъ, хозяинъ. Котл. Ен. 1. 24. Се беззакониє творилось либонь за Деція-царя, чи за Нерона-сподаря. Шевч. Ви, сподарі, не питайте та ковбасу мені дайте. Грин. ІІІ. 36.
Супокійний, -а, -е. Спокойный.
Шинка, -ки, ж. 1) Ветчина. мн. шинки. Родъ кушанья изъ ветчины съ чеснокомъ и перцемъ. МУЕ. І. 105. 2) Дощечка, которую ткачъ закладываетъ между нитями основы, чтобы онѣ не путались. МУЕ. III. 21. Конст. у.