Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Австрия́к австрія́к), -ка́, австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. №8595. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. Вас. 212.кирпу. Важничать, задирать носъ. Ном. № 2467.на що, куди. Намекать на что. Ном. № 13646. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ. Мнж. 166.
Задрі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. задрі́патися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться грязью. Оце я поки до вас дійшла, так здорово задріпалася. Коли ж грязько дуже на дворі. Екатер. у.
Змоклий, -а, -е. Промокшій.
Ме́рхти, -хну, -неш, м. = мерктиЗорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Осміляти, -ля́ю, -єш, сов. в. осмі́лити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить, внушать, внушить мужество, смѣлость.
Оставити Cм. оставляти.
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. І. 128.
Товпига, -ги, об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та. Черк. у.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ. Желех.