Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бог, -га, м. 1) Cм. біг, бога. 2) Рѣка: Южный Бугъ. Левч. 187. Ой за Богом, за рікою, при турецькій гряниці, там стояли пікинери. О. 1862. VIII. 28. (Н. п.).
Меда́ля, -лі, ж. Медаль.
Напру́гий, -а, -е. 1) Плотный, крѣпкій тѣломъ, упругій. 2) Напряженный.
Небога, -ги, ж. 1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку. МВ. ІІ. 19. 2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Шевч. 138. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Н. п. 3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Н. п. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Н. п. Ум. небіжка.
Неощадність, -ности, ж. Небережливость. Желех.
Роздобрити, -рю́, -риш, гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ. Вх. Уг. 265.
Склеюватися, склеююся, -єшся, сов. в. склеїтися, склеюся, -їшся, гл. Склеиваться, склеиться.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було. Н. Вол. у.
Химородь, -ді, ж. 1) = химорода. Почав вже химороди строїти. Харьк. г. 2) = хамородь. Вх. Зн. 76.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.