Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Закипі́лий, -а, -е. 1) Закипѣвшій. 2)кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Котл. Ен. V. 54. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.
Кітчий, -а, -е. = кошечий. Вх. Уг. 244. кітче молоко́. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 244. Кітча сова. Вх. Лем. 425.
Мерзене́нький, -а, -е. Плохой, гадкій. Мерзененька дорога. Черниг. у.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
Посмагнути, -ну, -неш, гл. 1) Потемнѣть отъ солнца, сильнаго тепла. Гречка посмагла. Лебед. у. Висуше насіння, що аж посмагне. Лебед. у. 2) Загорѣть. 3) О губахъ: засохнуть, запечься. Посмагли губи.
Похитнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошатнуться, покачнуться.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника. Шейк. Камен. у.
Нас спонсорують: