Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик.
Бузинник, -ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Ум. бузинничок.
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Вовна, -ни, ж. Шерсть овечья. Із його добра, як з козла — ні вовни, ні молока. наказав три мішки (сім мішків) гречаної возни. Наговорилъ чепухи. Ум. возночка.
Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Біга як дзиґа. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу.
Зе́мни́й, -а́, -е́ Земной. З мудростей земних до небесної слави. зе́мна смола́. Асфальтъ.
Мло́їти, -їть, гл. безл. Тошнить. Млоїть мене та й млоїть.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Подоточувати, -чую, -єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана.