Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Греготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О лебедѣ: кричать. Я (лебідь) раннім ранком, як займається світ і вода починає жевріти, голосно грегочу світу на добридень. О. 1862. VII. 48.
Дупе́дичко, -ка, с. Ум. отъ дупельце.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Кабзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Портить. Вх. Зн. 23. 2) Бранить, порицать. Вх. Зн. 23.
Перехрищувати, -щую, -єш, сов. в. перехристи́ти, -щу, -стиш, гл. = перехрещувати, перехреститиЯк побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру. ЗОЮР. І. 114.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Подосліджувати, -джую, -єш, гл. Изслѣдовать (во множествѣ).
Прядочка, -ки, ж. Ум. отъ прядка.
Спранцюватіти, -тію, -єш, гл. 1) Покрыться сифилитическими язвами. 2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
Таїтися, таюся, -їшся, гл. Скрываться, не обнаруживаться. Що зробила — не таїсь, признайсь лучче. Як ми не таїлись од матері, а вона таки провідалась про наш гріх. Стор. МПр. 35.
Нас спонсорують: