Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відзірятися, -ряюся, -єшся, гл. Скалить зубы. Лежить собака та й відзіряється. Полт. Їй би усе тільки до хлопців відзірятися. Полт.
Довече́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довече́ряти, -ря́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить ужинъ. Аф. 378.
Куцорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Обшугуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. обшуга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Очищаться, оббиваться, отлетать. Пил обшугується, як товчуть гречку. Кіевск. у. 2) Истрачиваться, истратиться, издержаться. Обшугався так, що й шага нема. Борз. у.
Понакладати, -да́ю, -єш, гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали. Рудч. Ск. II. 26.
Поросповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Почутувати, -тую, -єш, гл. Слышать? Копає козаченько зіллячко та почутує, почутує: я думав, що підкови крешуть, а то по Марусі усі дзвони чешуть. Грин. III. 241.
Розставити Cм. розставляти.
Скордія, -дії, ж. Раст. Teucrium scordium L. ЗЮЗО. І. 138.
Нас спонсорують: