Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині. Харьк. г.
Дові́дувати, -дую, -єш, сов. в. дові́дати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Зайшов гостей довідать. Шевч.
Доп'ясти́, -ся. Cм. допинати, -ся.
Лабатий, -а, -е. Съ большими лапами. Желех.
Лати́рник, -ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник. Ном. № 13615.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. К. ЧР. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. Ном. № 8747.
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи. Кв. І. 157.
Розбурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Разбушеваться.
Скакун, -на, м. 1) Прыгунъ. 2) Танцоръ. Маєш же дружбоньку скакуна? Гол. II. 665. 3) Насѣк. Tetrix. Вх. Пч. І. 5. 4) Ленъ-текучка, головки котораго лопаютъся на корню, роняя сѣмя. Полт. г. 5) Колесо въ колешні плуга, противоположное тому, которое идетъ въ бороздѣ; оно бываетъ часто безъ обода, съ однѣми спицами. Ум. скакунець, скакунчик.
Нас спонсорують: