Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Го́пки меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Ном. № 1844. Пізно старого кота учить гопки. Ном. № 3222. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. Грин. ІІІ. 137. 2) ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Копі.... як замордуються, як стануть гопки. ХС. VII. 455.
Ді́йливо, -ва, с. = Дійво 2. Я коло дійлива ходила. Г. Барв. 259, 369.
Загуме́нок, -нку, м. = загумення.
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Купування, -ня, с. Купля; покупаніе. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56.
Натупотіти, -почу, -тиш, гл. = натупати 2.
Пересістися, ся́дуся, -дешся, гл. О морозѣ: ослабѣть, уменьшиться. Чуб. І. 32. Ну, та й мороз же позавчора був, аж у ніс кололо. А вчора, так ополудні, пересівся, і тепер бач як тепло. Лебед. у. Пересядься, морозе! Ном. № 264.
Пообмотувати, -тую, -єш, гл. Обмотать (во множествѣ). Пообмотували ноги полотном (мертвому). Харьк. у.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37.
Ходжай, -джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий. Борз. у.
Нас спонсорують: