Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич.
Воскобоїни, -їн, ж. мн. Вощина, остающаяся послѣ топленія воска. Я вже знаю віск і воскобоїни.
Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Квилина, -ни, ж. Плачъ, стенаніе. Ненько моя, ненько, мала-сь мя єдину, — дала-сь мене, ненько, навіки в квилину.
Корса, -си, ж. Полозъ саней.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Синятко, -ка, с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця.
Тесан, -на, м. Обтесанное бревно. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана.
Услуга, -ги, ж. Услуженіе, прислуживаніе. Взяли мене на вслугу до молодої палії.
Учительський, -а, -е. Учительскій.