Запосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Завладѣвать, завладѣть, занять. Молодий богослов запосів парахвію, що митрополіт зоставив за моєю дочкою.
Зачатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Назува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть на ноги, обувать, обуть. Бери чобіт, назувай! На ногах черевички нові..., ще не назувані.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Послинити, -ню, -ниш, гл. Послюнить. Пальці послине.
Приворожити Cм. приворожувати.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий.
Уманити Cм. уманювати.