Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индичня

Индичня, -ні, ж. Помѣщеніе для индюковъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧНЯ"
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки. Чуб. VII. 426.
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава. Стор. II. 118.
Кудкудакати, -дачу, -чеш, гл. Кудахкать. Хто хоче — сокоче, а хто хоче — кудкудаче. Ном. № 4959.
Наздогі́н, наздогі́нці, нар. Въ догонку; въ погоню. Наздогін не націлуваться. Ном. № 5265. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви наздогінці. Ном. № 1190.
Обміна, -ни, ж. = відміна. Звенигор. у.
Обхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
Оскоромити, -ся. Cм. оскоромлювати, -ся.
Приворожити Cм. приворожувати.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2. МУЕ. ІІІ. 24.
Чорнокнижник, -ка, м. Чернокнижникъ, волшебникъ. К. ЧР. 268. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою. Гн. L 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.