Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индичина

Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧИНА"
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Зба́вити, -ся. Cм. збавляти, -ся.
Зверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Свертѣться. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик! чик! (Загадка: віник). Ном., стр. 300, № 335.
Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.
Наси́льний, -а, -е. Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. Мир. ХРВ. 98. З насильного колодязя води не пить. Ном. № 1088.
Поміжний, -а, -е. Смежный, сосѣдній. Иноді буває так як одрізане село од других поміжних сел і обличчєм, і одежею, і мовою. О. 1862. VIII. 31.
Пригукувати, -кую, -єш, гл. Кричать въ добавленіе къ работѣ. Іди поможи стягати сволок на хату, — хоч будеш пригукувати, а то нічого не зробимо. Конст. у.
Розрада, -ди, ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним. Новомоск. у.
Тернистий, -а, -е. Тернистый. Гн. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.