Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже.
Жабу́ка, -ки, ж. = жабалуха.
Знову нар. = знов. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман.
Каправий, -а, -е. Съ гноящимися глазами.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Порозволікати, -ка́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Пряжка, -ки, ж. Пряжка. Ходила в черевиках з жовтими пряжками, — тепер хожу по морозу білими ніжками. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці.
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
Циндря Cм. ци́ндра.
