Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину.
Забро́дчик, -ка, м. Работникъ, занимающійся рыбной ловлей сѣтями на заводахъ.
Ирій, -рію, м. = вирій. Гуси, гуси білі в ирій полетіли. Пташки, що влітку так співали, у ирій вже поодлітали.
Латянка, -ки, ж. Одежда съ заплатами. У нас світилка-панянка, у неї сорочка латянка, буяри крали, латали і в світилки прибрали.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Посідлайте коні воронії. У нас коники посідлані стояли.
Рясниця, -ці, ж. = рясиця.
Труп I, -пу, м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу.
