Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Зві́рість, -рости, ж. Повѣрка. Кажуть, що там двадцять кіп — ходім на звірість.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув.
Неосудливий, -а, -е. Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая!
Ораз нар. = враз.
Парити, -рю, -риш, гл.
1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Білі руки в окропі парить. Кадук парив твою матір.
2) безл. Парить. Душно, так і парить.
3) Бить розгами. Цю Ганну раз таки і в волости парили.
Проводирь, -ря́, м. = проводарь. Горе вам, проводирі сліпі!
Рострушувати, -шую, -єш, сов. в. роструси́ти, -шу, -сиш, гл. Раструшивать, раструсить, разсыпать.
Сертучина, -ни, ж. Сюртукъ, плохой сюртукъ. Прийшов.... у якийся сертучині.
Укий, -а, -е. Ученый, выученный, обученный.
