Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвабрицький

Хвабрицький, -а, -е. Фабричный. Хвабрицьке сукно. Лебед. у. Каптан фабрицького сукна. Сим. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАБРИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАБРИЦЬКИЙ"
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Гловень, -ня, м. = гловарь. Прил. у.
Затуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Стор. І. 4. Затуркотів барабан. Мир. ХРВ. 144.
Кайдани, -нів, м. мн. Кандалы, оковы, цѣпи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII. 26. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Новц. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. Ум. кайданики, кайданочки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Андр. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку. Лукаш.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття. К. НС. 81.
Легкий, -а́, -е́ Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Ном. № 351. Хліб глевкий, на зуби легкий. Ном. № 12288. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Рудч. Ск. І. 7., Ум. леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Чуб. V. 976. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. І.
Повиздихати, -хаємо, -єте, гл. Передохнуть. Воли да корови — все повиздихає. Чуб. V. 867. Певно, всі собаки в рові повиздихали. Ном. № 7894.
Позарошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Замочиться росой (о многихъ). Позарошувалися наші хлопці, аж тече з їх. Харьк.
Сплав, -ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. Cм. сплавня.
Страфитися, -фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. І. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАБРИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.