Ворухливий, -а, -е. Подвижной; безпокойный.
Дойти́, -ду́, -деш, гл. = дійти.
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця).
Зані́колитися, -литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму.
Скудрявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Шанталавий, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ.
