Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хатчина

Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТЧИНА"
Ди́ча, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. К. ЦН. 188. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу. К. XII. 130.
Зде́ржати, -ся. Cм. здержувати, -ся.
Кресання, -ня, с. Высѣканіе огня.
Нагріма́ти II, -ма́ю, -єш, гл. Гремѣть слегка. Грім нагріма — дощ буде. Екатерин. г.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. Чуб. VII. 378. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Придоглянути, -ну, -неш, гл. = доглянути. А призовіте мою родиноньку придоглянуть смерти. Чуб. V. 442.
П'яницюга, -ги, об. = п'янюга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Спродаватися, -даюся, -єшся, сов. в. спро́датися, -дамся, -дасися, гл. Распродавать, распродать все. Спродавшись, загуляв так, що і в голові замакітрилось. Ном. № 7915.
Стовма нар. Стоймя. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАТЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.