Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харьківщина

Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВЩИНА"
Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Їстивний, -а, -е. = їстовний. 1) Тут і їстивне і випити. Шевч. 278. 2) Сіно у мене їсти́вне. Канев. у.
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254 — 256.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Тахва, -хви́, ж. Артель рыбаковъ. Вас. 189.
Ушечко, -ка, с. Ум. отъ ухо. Рудч. Ск. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЬКІВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.