Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харьківщина

Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВЩИНА"
Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Відгуляти 1, -лю, -лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.
Дуле́вина, -ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. ІІІ. 584. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй. Шевч. 581.
Зміряти Cм. змірити.
Кудла, -ли, ж. 1) Всклокоченная голова. 2) Мохнатая собака.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа. Желех. Вх. Зн. 35.
Незлагока, -ки Несогласіе, разладъ. Бо ти старий, а я молода, то буде нами незлагода. Грин. III. 419.
Паняга, -ги, м. = панюга. Вх. Лем. 446.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.
Учетверте нар. Въ четвертый разъ. А налий ще! — сказав Загнибіда уже вчетверте. Мир. Пов. II. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЬКІВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.