Гойдання, -ня, с. Качаніе, колыханіе.
Дверча́тка, -ток, с. Ум. отъ дверчата.
Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Клякати, -ка́ю, -єш с. в. кля́кнути, -кну, -неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя.
Куделитися, -люся, -лишся, гл. Ерошиться. Так працює, аж голова йому куделиться.
Прибріхувати, -хую, -єш, сов. в. прибрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше.
Самотужки нар. Собственными силами, усиліями. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо.
Сніжний, -а, -е. = сніговий. Буде дуже сніжна зіма.
Спімнути, -ну, -неш, гл. = спом'янути. Бога не спімнув.
Хвоїна, -ни, ж. = хвоя. Ум. хвоїнка.
