Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

а-а-а

А-а-а, меж. Колыбельный припѣвъ: бай-бай! А-а-а, люлі! Налетіли гулі, стали думати-гадати, як дитину годувати. Н. кол. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А-А-А"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "А-А-А"
Біднійшати, -шаю, -єш, гл. Бѣднѣть, дѣлаться бѣднѣе, приходить въ нищету. Землі менчає і люде біднійшають, бо ні з чого потягти. Черниг.
Догоди́тися, -жу́ся, -дишся, гл. Доугождать. Не день, не два, як панові, Микиті годила. Догодилась титарівна до самого краю. Шевч. 570.
Доробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. дороби́тися, -лю́ся, -бишся, гл. 1) Дорабатываться, доработаться. Доробився, що й руки не зведе. 2) Пріобрѣтать, пріобрѣсть работой что-нибудь. Чуб. І. 272. Роблю, роблю, та й не можна ніяк доробитись. Н. Вол. у. Хто робить, той ся доробить. Ном. № 9951. Силуваним конем не доробишся. Ном. № 1086. Чужим волом не доробитися. Ном. № 9663 Злиднями не доробишся. Ном. № 1579.
За́йчичок, -чка, м. Ум. отъ заєць.
Заохо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить желаніе, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Левиц. І. (Правда 1868, 485). Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Грин. II. 233. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити. Г. Барв. 16.
Зариго́вувати, -вую, -єш, сов. в. заригува́ти, -гу́ю, -єш, гл. Сметывать, сметать (о шитьѣ). Прилуц. у.
Обида, -ди, ж. Обида. Не стільки гірка обида, як злість налила її очі сльозами. Левиц. І. Бов. 42. Ум. оби́донька.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Херс. Полт. Перепелиця сіла на, поду. Харьк. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Вас. 180. Поди під стіжки. Левиц. КС. 4. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Мик. 481. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. Зміев. у. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Kolb. І. 57. Ум. підок.
Притюжина, -ни, ж. = притужина. Міусск. окр.
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова А-А-А.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.