Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аблегат

Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЛЕГАТ"
Воскресати, -са́ю, -єш, сов. в. воскреснути, -ну, -неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289.
Голотонька, -ки, ж. Ум. отъ голота.
Капосниця, -ці, ж. Пакостница.
Навдивови́жу нар. На удивленіе. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Шевч. 280.
Напу́дити, -джу, -диш, гл. 1) Налить. Багато бочок напудили. 2) Намочить. От напудив, як той віл! 3) Напугать.  
Односумство, -ва, с. 1) Единомысліе. 2) Житье вмѣстѣ. О. 1862. II. 63. Cм. односум 3.
Памолоток, -тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Черешняр, -ра, м. = черешняк. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБЛЕГАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.