Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Гри́вий, -а, -е = Гливий. Кінь гривий.
Згуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Лихе не згубиться.
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною.
Навманя́ки́ нар. Намекая. Навманяки буряків, щоб капусти дали.
Переварювати, -рюю, -єш, сов. в. перевари́ти, -рю́, -риш, гл. Переваривать, переварить.
Почаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Попьянствовать.
Розлив, -ву, м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт.
Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Cм. шурубалки.
