Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паплюга

Паплюга, -ги, ж. Развратная женщина, проститутка. Котл. Ен. І. 35. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Бурхливий, -а, -е. Бурный, бушующій, стремительный. Де взялася бурхливая хвиля, од бережка човничок одбила. Чр. 42.
Жаро́та, -ти, ж. Жара, зной. Вдень жарота припікала. Мкр. Н. 27. Спасівська жарота. Стор. МПр. 1.
Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома. О. 1862. VIII. 18.
Набатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Навьючить, нагрузить. 2) Нарѣзать большими ломтями.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто. ЗОЮР. І. 148.
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Послабити, -блю, -биш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь. Мнж. 55.
Пугач, -ча, м. пт. филинъ, Strix bubo. Злетів пугач на могилу та й крикнув він: пугу. Ум. пугаченько. Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку. Мет. 283.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ). Уман. у.
Труднівки, -вок, ж. мн. Труды, хлопоты. За сі труднівки.... налий із рук своїх вишнівки. Алв. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.