Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паплюга

Паплюга, -ги, ж. Развратная женщина, проститутка. Котл. Ен. І. 35. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Заприятелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Подружиться, сдѣлаться друзьями. Г. Барв. 372.
Ліпота́, -ти, ж. Красота. Та не одною ліпотою Маруся звісна стала всім, а більше розумом своїм. Греб. 318. Далеко їй було до стародавньої ліпоти. К. ЧР. 99.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Попіл, -лу, м. Пепелъ, зола. на попіл побити. Разбить на мельчайшія части. Той кінь такий здоровенний камінь на попіл побив. Мнж. 8. Ум. попілець. Рудч. Ск. II. 109.
Порізатися, -жуся, -жешся, гл. Обрѣзаться.
Саєт, -ту, м. сайта, -ти, ж. 1) Годъ тонкаго англійскаго сукна. К. ЧР. 4 26. Штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. 2) Шелковая матерія? Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих. Рудч. Ск. II. 102.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у.
Тургун, -на, м. Раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.
Цурганитися, -нюся, -нишся, гл. Плестись, тащиться. Cм. плуганитися. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.