Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паплюга

Паплюга, -ги, ж. Развратная женщина, проститутка. Котл. Ен. І. 35. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Бундзик, -ка, м. Ум. отъ бундз. Во 2-мъ значеніи употребляется какъ прозвище для рекрутовъ, которыхъ сильно стригли въ прежнее время. Відобрали го до бундзиків. Фр. Пр. 129.
Гниличитися, -чуся, -чишся, гл. О грушахъ: немного загниваться. Желех.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки. Камен. у.
Перенизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ понизить.
Пообкидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и обкидати, но во множествѣ.
Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Рудч. Чп. Ум. терезки, терезо́чки.
Тридцять, -ти числ. Тридцать. Змій дає йому ще книжку на тридцять днів. Рудч. Ск.
Чембор, -ра, м. Полушелковая цвѣтная лента, которой опоясываются сверхъ пояса крестьянки въ стрыйскомъ у. Гол. Од. 71. Винесемо із гор шовку дівкам на чембори. Гол. IV. 4 58.
Щавух, -ху, м.заячий. Oxalis Acetosella L. ЗЮЗО. І. 130. Cм. щавель заячий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.