Відлига, -ги, ж. Оттепель.
Гет меж. и нар. = геть.
Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Занево́лити Cм. заневолювати.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне.
2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла.
Потуга, -ги, ж. 1) Сила, мощь. Царство Боже прийде в потузі. Перемогла б нечисту силу ти пречистою потугою своєю. 2) Военная сила, войско. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга, бо буде ж нам, малий джуро, велика потуга. А я ляхів не боюся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю, іще й орду татарськую веду за собою. 2) потугу чути. Предчувствовать бѣду (отъ какой либо силы). Не лай мене, — каже кінь, — як мені не вбиваться (в землю), коли я потугу чую. — Яку ж ти потугу чуєш? — пита хлопець. — А таку: як насипле мати тобі борщу, то ти не їж та за вікно вилий, бо як попоїси, то більш тобі не жить. Ум. потугонька. Десь на свою головоньку потугоньку чую.
Предковецький, -а, -е. Предковскій.
Прикипати, -па́ю, -єш, сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Прикипать, прикипѣть.
2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів.
3) Примерзать, примерзнуть. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці.
4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ. Так і прикипів на місці. Я так і прикипів до землі.
Пробаляндрясити, -шу, -сиш, гл. = пробазікати.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе.
