Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паплюга

Паплюга, -ги, ж. Развратная женщина, проститутка. Котл. Ен. І. 35. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮГА"
Багнюк, -ка, м. Родъ гриба изъ породы Boletus. Радом. у.
Безсуддя, -дя, с. Отсутствіе законности, беззаконіе. К.
Бидзкатися, -каюся, -єшся, гл. = ґедзатися. Желех.
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Вим'Ята Вівця Овца съ испорченнымъ выменемъ, которая не можетъ кормить ягненка. О. 1862. V. Кух. 32, 37.
Ля́хівка, -ки, ж. 1) Полька. Левиц. І. 161, 209. 2) Прошвенный узоръ въ женской или мужской рубашкѣ, родъ мере́жки; различныя названія ляхівки: ля́хівка на з, 4, 5, 6, 7, 9 дірочок, — ціле коліща, — цілий збан, — хрестичками, — кругла наши́ванка, — ко́са, — кругла, — хрещата, — рішіточка. — прутик. На рукавахъ мужской сорочки бываетъ мережка з ляхівкою. Чуб. VII. 415. Кв. І. 6, 143.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Одичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. Одичавів кінь у табуні. Міусск. окр.
Різовини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.