Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паплюжий

Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПЛЮЖИЙ"
Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Галасливість, -вости, ж. Крикливость. Желех.
Гаркаво нар. Картаво.
Обруч 2 нар. Рядомъ съ кѣмъ. Пійде обруч із паніматкою. К. ДС. 7.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл. 1) и 2) = потуркати. 3) Постучать; побарабанить.
Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный. 2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Скіпати, -паю, -єш, гл. 1) Колоть, раскалывать, щипать (лучину). 2) Раздроблять въ щепки. (Гарматами) скіпає в скіпки наш Байда гаспидські ґалери. К. Бай. 90.
Хвартух, -ха, м. Передникъ. Чуб. VII. 429. Ближча сорочка, неже хвартух. Ном. № 9729. Cм. фартух. Ум. хвартушо́к, хвартуше́чок. Чуб. V. 75.
Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. І. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПЛЮЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.