Донщи́ха, -хи, ж. = дончиця. Донщиха йшла в Ярусалим.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Ли́сина, -ни, ж. 1) Плѣшь, лысина. Не по чім і б'є, як не по лисині. 2) Бѣлое пятно на лбу у животныхъ. Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде. 3) Проталина, прогалина, при снѣжномъ покровѣ мѣсто, свободное отъ снѣга. Лисина чорної землі на добрій санній дорозі. 4) Поляна въ лѣсу. Ум. лисинка.
Орендарів, -рева, -ве Принадлежащій арендатору. Орендарева коза.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Ректорство, -ва, с. Ректорство, должность ректора. На ректорстві одпасує живіт.
Страхота, -ти, ж. = страхівя. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер.
Хропнути 2, -ну, -неш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне.
