Биня, -ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. Ум. бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Cм. биця.
Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Мідя́рство, -ва, с. Ремесло мѣдника.
Наби́ти, -ся. Cм. набивати, -ся.
Невданик, -ка, м. Что-либо неудавшееся, неумѣло, неудачно сдѣланная вещь. Гоп, мої гречаники! гоп, мої невданики!
Нузда, -ди, ж. Узда. Ум. нузде́чка. Пан і посадить його верхи на свої коліна... а воно тільки: «но, косю, но!..» та за панові вуси й візьметься, наче за нуздечку.
Урожа, -жі, ж. = урожай. Ой дай-же, Боже, на хліб урожу.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай.
Ханів, -нова, -ве Принадлежащій хану. На князя, ладо моє миле, ти ханови метаєш стріли.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі.