Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Відпроторитися, -рюся, -ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня.
Кіпно нар. Потеплѣло, оттепель на дворѣ; грязно (отъ растаявшаго снѣга).
Небезпечність, -ности, ж. Опасность.
Прибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл.
1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками.
2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили.
3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш.
4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться.
Тельмом нар. Очень скоро, очень быстро, поспѣшно.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Носиться, як баба з тижборьом.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.
Утінка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Хрумчати, -чу, -чиш, гл. = хрумати. Оклунок цілий сухарів.... вволік у яму — ну хрумчати.
